Дерматит | vet-help

Дерматит – це загальна назва запальної реакції на шкірі.

Найчастіше дерматит у кішок і собак розвивається внаслідок колонізації мікробів (грибків роду Malassezia та бактерій, тобто коків). Шкіра за нормальних умов в організмі виконує захисну (бар'єрну) функцію та покрита маласесіями та бактеріями, які є нормальними складовими шкіри. У нормі вони є у невеликій кількості. Якщо мікроклімат чи цілісність шкірного покриву змінюються, мікроби починають активно розмножуватись, що призводить до мікробного дерматиту.

Якщо шкіра Вашого вихованця покрита подряпинами, облисілими ділянками (алопеціями), не виключено, що має місце її ураження бактеріями або дріжджами.

Мікробна форма запального процесу є завжди вторинною по відношенню до будь-якого первинного захворювання. Вона не передається іншим видам тварин та людині. Викликати зміни на шкірі та дозволяти мікробам надмірно розмножуватися та призводити до дерматитів можуть різні причини. До них відносяться:

- Алергічні реакції. В даному випадку йдеться про алергічний дерматит у кішок і собак, коли реакція виникає на слину бліх, харчовий білок або вуглевод;

- коли має місце атопія, тобто реакція гіперчутливості до будь-якого компонента довкілля. До таких компонентів відносяться: пилок рослин, кліщі домашнього пилу, епітелій людини, що викликають атопічний дерматит у кішок та собак;

- демодекоз та інші паразитарні захворювання;

- Ендокринні захворювання.

-Будь-який патологічний процес, який порушує природну захисну функцію шкіри, може бути сприятливим фактором для дріжджової та/або бактеріальної інфекції шкіри.

Клінічні ознаки

Клінічні ознаки (симптоми) дерматиту у собак та котів дуже різноманітні і залежатимуть від первинної причини захворювання. Найчастіше на шкірі можна побачити еритему (почервоніння), алопеції (облисілі ділянки шкіри), струпи, скоринки, висипання, ліхеніфікацію (потовщення шкіри), гіперпігментацію.

Як правило, уражені ділянки мають неприємний запах, іноді трапляється ексудація.

Деякі висипання викликані накопиченням вологи, наприклад, у складках шкіри та міжпальцевих просторах, де шкіра погано вентилюється.

Діагностика

Для діагностики потрібна цитологія, взяття мазків-відбитків із уражених місць та їх дослідження із фарбуванням під мікроскопом. Посів не завжди має діагностичну цінність, оскільки в нормі мікроби повинні бути присутніми на шкірі.

Лікування

Лікування дерматиту у собак і кішок полягає у проведенні місцевої обробки уражених ділянок антисептичними розчинами, що містять у своєму складі 2-4% хлоргексидин, та здійсненні системного медикаментозного лікування (протигрибкові та/або антибактеріальні препарати). Коли потрібні лише локальні (місцеві) обробки, а коли обирати системне лікування – повинен вирішувати лікар, а не власник тварини.

Рішення застосовується на підставі клінічної картини та цитологічного дослідження.

Лікування повинно проводитися доти, поки зникнуть всі клінічні ознаки і при цитології зіскрібка кількість мікробів не знизиться до нормального.

Скасувати лікування самостійно не рекомендується, оскільки може статися рецидив.

Після усунення ознак запалення слід узяти під контроль первинне захворювання.