Зуд | vet-help

Як допомогти тварині якщо вона сильно свербить.

Перш за все, потрібно розуміти, що якщо Ваш вихованець став посилено свербіти (вилизуватися), значить у нього з'явився свербіж. Існує кілька причин сверблячки у тварин.

Насамперед – це ектопаразити. До ектопаразитів відносять не тільки бліх і вошей (досить рідко зустрічаються у тварин), але і кліщів, які живуть і паразитують на поверхні шкіри (Отодектез, Хейлітіелла) або в поверхневих шарах епідермісу (коростяні кліщі Саркоптез, Нотоедрез). Власники часто помиляються, думаючи, що якщо їхній улюбленець не гуляє на вулиці, то у нього не може бути паразитів. На жаль, це не так. Паразити (блохи) живуть у наших підвальних та горищних приміщеннях, на безпритульних тваринах, які підгодовуються поряд із під'їздом або у самому під'їзді.

Проходячи повз, Ви цілком можете принести «бродячих» комах на взутті додому. Чесотковими кліщами можна заразитися тільки при контакті з хворою твариною. Другою, основною причиною сверблячки у тварин, є алергія.

Алергія - це неправильна, підвищена реакція імунної системи тварини на будь-які речовини.

Існує кілька видів алергії, найбільш поширені у тварин:

-алергія на слину бліх,

-алергія на речовини довкілля (атопічний дерматит)

-харчова алергія.

Досить часто власники помиляються, думаючи, що якщо у їхньої тваринної алергія, значить обов'язково харчова.

За статистикою це рідкісний вид алергії із трьох, наведених вище.

Причиною атопічного дерматиту у собак і кішок можуть бути різні речовини з вулиці (пилок рослин) та домашні речовини (пил, кліщі домашнього пилу, пліснява, частинки епідермісу та волосся людини або інших домашніх тварин).

Найголовніше при підозрі на алергію провести діагностику алергії та з'ясувати, який вид у даному випадку викликає свербіж у Вашої тварини.

Від цього залежить подальша тактика лікування та прогноз.

Також причиною сверблячки може бути дерматит бактеріального (піодерма) або грибкового походження (Малассезіозний дерматит). При ураженні шкіри дріжджовим грибком Malassezia крім сверблячки тварини скаржаться на почервоніння та потемніння шкіри у певних областях (вуха, пах, міжпальцеві простори, шия, підборіддя, складки шкіри), лупа, неприємний запах від шкіри. При піодермі, яку, як правило, викликає Staphylococcus intermedius, на шкірі крім почервоніння виявляють висипання, скоринки, алопеції (осередки облисіння).

Глибока піодерма призводить до найбільш важких ушкоджень: вузликів, нориць і абсцесів. Найчастіше піодерма і маласезійний дерматит є вторинними по відношенню до якогось іншого захворювання, що змінює мікроклімат шкіри.

Первинними захворюваннями можуть бути паразитарні захворювання шкіри (демодекоз), алергія, ендокринні хвороби тощо.

Тому так важливо, крім усунення бактеріального або грибкового запалення шкіри, постаратися встановити та взяти під контроль первинне захворювання, щоб запобігти рецидивам сверблячки.

Що ж може зробити власник тварини до приходу до ветлікаря?

По-перше, проконсультуватися з лікарем, та за його рекомендацією, якщо це можливо обробити від паразитів краплями на холку: Фронтлайн або Адвантікс або Стронхолд (з березня по листопад ці обробки бажано робити щомісяця), а якщо підозрюється бактеріальне або грибкове запалення шкіри, можна попередньо помити тварину лікувальним шампунем. Це не вилікує Вашого вихованця, але може суттєво полегшити свербіж.

Таким чином, призначити лікування від сверблячки можна лише з'ясувавши його причину. Це досить довгий і трудомісткий процес, який можна виконати тільки за допомогою досвідченого лікаря.